Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (18) | Журнали та продовжувані видання (6) | Реферативна база даних (15) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Войцева О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. |
| ||
| 2. | 
Войцева О. А. Традиції та закономірності у розвитку водогосподарської лексики польської мови [Електронний ресурс] / О. А. Войцева // Мовознавство. - 2011. - № 4. - С. 36-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MoZn_2011_4_5 | ||
| 3. | 
Войцева О. А. Апелятивні назви водних об’єктів польської мови в лінгвокультурологічному висвітленні [Електронний ресурс] / О. А. Войцева // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. - 2014. - Вип. 25. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kdsm_2014_25_5 | ||
| 4. | 
Войцева О. А. Лінгвокультурологічний і стилістичний потенціал орієнтальної лексики в "Кримських сонетах” Адама Міцкевича [Електронний ресурс] / О. А. Войцева // Слов'янський збірник. - 2013. - Вип. 17. - С. 46-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/slzb_2013_17_6 Розглянуто орієнтальну лексику в "Кримських сонетах" Адама Міцкевича як стилістично маркований засіб, що відображає специфіку і неповторність орієнтального світобачення. Образні засоби, зокрема метафори, порівняння, гіперболи, характерні для поетики персидської та арабської мов, посилюють зв'язок сонетів з іншомовною культурою. Міцкевич в руслі романтичного напряму по-новаторському представляє неоднорідність культур Заходу і Сходу, відтворює в сонетах побачений ним колорит життя мусульманського населення Криму. | ||
| 5. |
Войцева О. А. Принципи номінації водних об’єктів в українській, російській і польській мовах [Електронний ресурс] / О. А. Войцева // Слов'янський збірник. - 2014. - Вип. 18. - С. 123-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/slzb_2014_18_17 | ||
| 6. | 
Войцева О. А. Семантична мотивація лексики на позначення плавальних засобів у старопольській мові [Електронний ресурс] / О. А. Войцева // Мова. - 2013. - № 19. - С. 103-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2013_19_27 | ||
| 7. | 
Войцева О. А. Мовний образ польського моряка в повісті З. Батко "Ласкаві океани" [Електронний ресурс] / О. А. Войцева // Записки з українського мовознавства. - 2013. - Вип. 20. - С. 29-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zukm_2013_20_6 | ||
| 8. |
Войцева О. А. Аксіологічна характеристика фразеологізмів з найменуваннями одягу та його деталей в українській мові [Електронний ресурс] / О. А. Войцева // Записки з українського мовознавства. - 2015. - Вип. 22. - С. 5-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zukm_2015_22_3 Розглянуто систематизацію та аналіз ціннісних параметрів українських фразеологізмів з найменуваннями одягу та його деталей. Дослідженo ідіоматичні звороти, що відбивають фрагмент мовної картини світу, який інтерпретує довкілля, а також внутрішній світ людини в дзеркалі колективної свідомості. Фраземи з компонентами - назвами одягу - є синкретичними мовними знаками, оскільки одночасно позначають дескриптивні й аксіологічні смисли. Стереотипні оцінки, репрезентовані у розглянутих фразеологічних одиницях, виконують функцію своєрідних норм, еталонів лінгвокультурного простору. | ||
| 9. | 
Войцева О. Запозичення в лексиці водного господарства польської мови [Електронний ресурс] / О. Войцева // Київські полоністичні студії. - 2011. - Т. 18. - С. 390-396. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kps_2011_18_67 | ||
| 10. |
Войцева О. Лінгвокультурологічний потенціал назв традицій і ритуалів польських моряків (на матеріалі сучасних мас-медій) [Електронний ресурс] / О. Войцева // Київські полоністичні студії. - 2013. - Т. 22. - С. 455-460. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kps_2013_22_80 | ||
| 11. |
Войцева О. А. Соціокультурна компетентність як важлива складова у процесі вивчення сучасної польської мови [Електронний ресурс] / О. А. Войцева // Слов'янський збірник. - 2012. - Вип. 16. - С. 337-344. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/slzb_2012_16_41 | ||
| 12. |
Войцева О. А. Парфумерно-косметична термінологія української мови та її походження [Електронний ресурс] / О. А. Войцева // Слов'янський збірник. - 2018. - Вип. 22. - С. 61-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/slzb_2018_22_9 Розглянуто термінологію української мови, що відбиває сучасний стан і поняттєвий апарат галузей парфумерії і косметики. Розвиток парфумерно-косметичної термінології знаходиться в тісній кореляції з референтною сферою, в підсистемі взаємозалежних і взаємопов'язаних між собою мовних елементів. Походження, специфіка і розвиток парфумерно-косметичної термінології в українській мові викликають зацікавлення вчених і зумовлюють актуальність обраної теми. Мета дослідження - аналіз генези парфумерно-косметичної термінології сучасної української мови. Зібраний матеріал свідчить, що у складі термінології парфумерії та косметики питомі за походженням терміни становлять лише 5, 6 % від зібраних лексем (без урахування похідних слів). З індоєвропейського лексичного фонду успадковано слова вода, сіль, з праслов'янської мови - духи, мило, віск. Унаслідок контактів між східнослов'янськими мовами та власного розвитку української мови виникли такі номінації, як піна, свічка, пробник, освітлювач,білила та ін. Запозичення домінують у корпусі термінології косметичних і парфумерних засобів української мови (вони становлять 45, 6 % від загального числа досліджених нами термінів), що можна пояснити загальнотермінологічною тенденцією до інтернаціоналізації фахової лексики та міжнародним характером парфумерно-косметичної індустрії. Прямі або опосередковані етимологічні запозичення з грецької (аромат, крем), латинської (гель, концентрат), французької (помада, одеколон), англійської мов (спрей, коректор, тонік) зазнають на грунті приймаючої української мови фонетичної, лексико-семантичної, граматичної адаптації. | ||
| 13. | 
Войцева О. Семантико-стилістична специфіка лексики одягу як виразного засобу поетичної мови Адама Міцкевича (на матеріалі поеми "Пан Тадеуш”) [Електронний ресурс] / О. Войцева // Науковий вісник Херсонського державного університету". Серія : Лінгвістика. - 2017. - Вип. 30. - С. 95-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_2017_30_20 | ||
| 14. |
Войцева О. А. Координати мовної авторської особистості в романі Ольги Токарчук "Bieguni" ("Бігуни") [Електронний ресурс] / О. А. Войцева // Мова. - 2021. - № 35. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2021_35_13 Дослідження присвячено вивченню системи координат реальної мовної особистості. Мета роботи - аналіз багаторівневої системи координат реальної мовної особистості на матеріалі сучасного художнього дискурсу. Предмет нашого дослідження становить дослідження мовного образу польської письменниці Ольги Токарчук, лауреатки Нобелівської премії за 2018 р., об'єктом є текст роману "Bieguni" / "Бігуни". Основними методами дослідження є контекстуальний і семантичний, а також дефініційний аналіз. У результаті проведеної роботи встановлено, що ключова ідея (подорож у вигляді транзитного проїзду з однієї країни в іншу через проміжні території) осмислюється О. Токарчук як психологічний феномен, що змушує людину рухатися, переміщатися. Осілий спосіб життя полегшує моральному злу нападати на людей, і тому єдиним порятунком у цій ситуації є "життя в дорозі", постійне переміщення з місця на місце. У романі відтворено особливий тип мисленнєвої діяльності та рівня інтелекту, темперамент, характер, ступінь емоційного напруження, чуттєвість, інтуїцію та ерудицію польської письменниці, які вражають глобальною персоніфікацією, перехресними асоціаціями, дивними й парадоксальними метафорами, афоризмами, лексичними та синтаксичними повторами тощо. Висновки: лінгвістичний аналіз системи координат мовної особистості у романі "Бігуни" дав змогу встановити, що Ольга Токарчук належить до лінгвокреативної творчої елітарної особистості, про що свідчать соціальні й індивідуальні параметри на когнітивному, вербально-семантичному, прагматичному, ціннісному, культурологічному й особистісному рівнях. Спостерігаємо концептуальну перевагу непроцесуальних характеристик і вербальне переважання процесуальних відмінностей. Перспективи вбачаємо у подальшій розробці методів вивчення реальної мовної особистості, зафіксованої в художніх текстах, і характеристиці мовних параметрів гендерної ідентичності. | ||
| 15. |
Войцева О. А. Вторинна номінація як спосіб творення польської лінгвістичної термінології [Електронний ресурс] / О. А. Войцева, В. В. Тожиєва // Мова. - 2021. - № 36. - С. 11-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2021_36_4 Мета роботи - розглянути процес вторинної номінації в лінгвістичній термінології польської мови середньопольської (ХVI ст. - 80-ті рр. XVIII ст.) та новопольської (80-ті рр. XVIII ст. - поч. ХХ ст.) доби, на які припали її зародження та становлення. Об'єктом дослідження є терміноодиниці, що позначають поняття в галузі мовознавства, зафіксовані в лексикографічній і методичній літературі середньопольської й новопольської доби. Предмет дослідження - особливості вторинної номінації як універсального динамічного термінотворчого процесу в системі лінгвістичної термінології польської мови. Застосовано загальнонаукові та спеціальні лінгвістичні методи. Завдяки індукції та дедукції, аналізу й синтезу вдалося здійснити теоретичні узагальнення, систематизацію зафіксованого лінгвістичного матеріалу. Описовий і компаративний методи використано для пояснення семантичної будови спеціальних лексем, їхнього походження та функціювання. Компонентний аналіз залучено для виявлення загальних компонентів значення терміноодиниць, утворених шляхом вторинної номінації. У процесі дослідження дійшли висновку, що найпродуктивнішим типом вторинної номінації була термінологізація. Серед термінологізованих лексем виокремлюємо назви граматичних категорій, які утворювали ядро досліджуваної термінології й слугували формуванню похідних номінацій. Процес вторинної номінації виступає як результат розвитку терміносистеми лінгвістики в польській мові, зумовлений реалізацією когнітивної функції мови, узагальненням наукового досвіду й поглибленням знань про мовознавчі поняття. Перспективу дослідження вбачаємо в порівняльному вивченні семантичних процесів у лінгвістичних термінологіях польської та інших слов'янських мов. | ||
| 16. |
Войцева О. А. Зимова календарна обрядовість та її вербалізація у фразеологічному фонді польської мови [Електронний ресурс] / О. А. Войцева, В. В. Тожиєва // Записки з українського мовознавства. - 2022. - Вип. 29. - С. 206-217. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zukm_2022_29_20 Розглянуто фрагмент явища духовної культури слов'янських народів - зимовий цикл календарної обрядовості поляків та його представлення в семантиці обрядової фразеології, архаїчну основу якої становлять міфологічні уявлення, заборони, повір'я давніх слов'ян. Мета роботи - об'єктивація символічного значення ритуально-святкової календарної обрядності у фразеології польської мови, що віддзеркалює язичницькі та християнські вірування наших предків. Встановлено, що, незважаючи на вагомий ступінь еволюційних перетворень, обряди зберігають у польській культурі генетично споріднену міфологічну семантику та елементи архаїчних структур (зокрема, цикл зимових звичаїв поєднує поминальний характер і перехід до формування нової реальності), а з погляду мовного вираження вони представлені фразеологічними єдностями, зрощеннями, словосполученнями, пареміями. Дослідження показує, що польський національний календар тісно пов'язаний із католицьким, що зумовлює вживання у фразеологічних одиницях християнської лексики (trabienie na adwent; rozga Mikolaja; obchodzic wigilie; boze drzewko; dzielic sie (lamac) oplatkiem; stajenka betlejemska; Kto sie zaleca w adwencie, bedzie mial zone na swieta. W wigilie Jedrzeja swietego ujrzymy oblubienca swojego. wiкty Mikoіaj wilkom pyski na kіуdki zamyka.). Семантика обрядової фразеології польської мови підтверджує загальну архаїчну основу в різних способах її вираження, відмінності спостерігаємо в назвах символічних дій та ритуальних предметів. Перспективи дослідження вбачаємо в подальшому вивченні календарної обрядовості у фразеології слов'янських мов. | ||
| 17. |
Войцева О. А. Символічна природа зооморфної метафори в українській та польській лінгвокультурах [Електронний ресурс] / О. А. Войцева, Ю. С. Маличенко // Мова. - 2023. - № 39. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2023_39_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |